корозія трубопроводів

коррозия трубопроводов - corrosion of pipelines - *Rohrleitungskorrosion – процес руйнування трубопроводів під дією зовнішнього навколишнього (породи – пісок, глина, суглинки) і внутрішнього (пластова вода, емульсія, нафта, що вміщає сірководень) середовищ. За характером взаємодії металу труб із середовищем розрізняють х і м і ч н у і е л е к т р о х і м і ч н у корозію трубопроводів. Існує два способи захисту трубопроводів і резервуарів від ґрунтової корозії: пасивний і активний. До пасивного захисту належать ізоляційні покриття з різних матеріалів (бітумно-гумові, полімерні стрічки тощо). До активного способу належать катодний і протекторний захисти. Суть катодного захисту зводиться до створення від’ємного потенціалу на поверхні трубопроводу, завдяки чому усуваються витікання електричного струму із труби, які супроводжуються корозійним роз’їданням, тобто трубопровід стає катодом, а спеціальний електрод-заземлювач - анодом. Якщо відсутнє джерело електропостачання, то застосовують протекторний захист. Він здійснюється за допомогою електродів (протекторів), які закопують у ґрунт поряд із трубопроводом (резервуаром). Протектор служить анодом. Об’єкти, які виготовлені із заліза, можуть бути захищені протекторами, що мають у своєму складі метали K, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn (згідно з рядом напруг). Найкраще застосовувати магній і цинк (на поверхні алюмінію утворюється щільний оксидний шар, який знижує ефективність захисту). Для захисту трубопроводів від внутрішньої корозії використовують різні лаки, епоксидні смоли, цинко-силікатні покриття та інгібітори корозії.